- КПУ - http://www.kpu.ua -

Сумській області – 80 років!

Опубликовано 10.01.2019

З історії не можна штучно викреслити ні дат, ні подій, ні імен видатних осіб. На те вона і називається історією (хід розвитку, змін чогось – за тлумачним словником).

Тому ми в ці, перші січневі дні 2019 року, урочисто і піднесено нагадуємо всім жителям Сумщини, що 80 років тому – 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР  було утворено Сумську область. Так з`явилась на карті України нова адміністративно-територіальна одиниця з обласним центром – місто Суми.

На півночі і сході вона межувала (і сьогодні межує) з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на півдні і на південному сході – з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями.

До складу новоствореної Сумської області було включено місто Суми і 12 районів  Харківської області, 17 районів Чернігівської і 2 райони Полтавської  областей. Територія Сумської області становила 24,2 тис. кв. км. Населення -  1 706 700  чоловік.

З утворенням області почали видаватись обласні газети «Більшовицька зброя», «Більшовицька молодь». У 1939 році у Сумах відкрилися обласний музично-драматичний театр ім. М.С. Щепкіна, обласна філармонія.

Трудящі Сумщини розгорнули боротьбу за дострокове виконання виробничих завдань. Були всі підстави сподіватися, що промисловість області достроково виконає план першого півріччя 1941 року. На колгоспних і радгоспних ланах визрівав добрий урожай.

З перших днів Великої Вітчизняної війни під керівництвом партійних і радянських органів у стислі строки й організовано було проведено мобілізацію до Червоної Армії і Військово-Морського Флоту. В перші два місяці війни на фронт пішло 38% складу обласної організації Компартії і 44% складу обласної комсомольської організації.

Коли наблизився фронт, всі великі підприємства, МТС, майно і худоба радгоспів і ряду колгоспів були евакуйовані до східних областей Російської Федерації, Казахської  та Узбекської  РСР.

З 27 серпня Сумщина стала театром воєнних дій. Під Шосткою наступаючим військам ворога завдала удару 293-я стрілецька дивізія, сформована в  Сумах.  На початку вересня Конотоп і Ромни захищали частини 2-го і 3-го повітряно-десантних корпусів.  На правому їх фланзі оборону займав зведений загін військ Харківського військового округу (командир  - генерал-майор О.С. Чеснов). ДО цього загону входили курсанти і командири Сумського артилерійського училища, які до останньої можливості захищали Глухів, Путивль, Ворожбу.  До 7-го вересня тривали бої за Конотоп. Незважаючи на всі спроби ворога паралізувати Конотопський вузол, залізничники під вогнем противника пропускали на схід ешелон за ешелоном з евакуйованим населенням, промисловим обладнанням, технікою і майном МТС, радгоспів і колгоспів, санітарні поїзди, ремонтували зруйновані бомбами залізничні колії.

Завдяки напруженій організаторській роботі, яку провели партійні і радянські органи з перших днів німецько-фашистської окупації області, розгорілось полум`я партизанської боротьби. Одним з перших розгорнув свою бойову діяльність Путивльський партизанський загін під командуванням С.А. Ковпака.

22 вересня, коли в цьому загоні був підписаний наказ №1, символічно став на Україні Днем партизанської слави.  18 жовтня цей загін об`єднався  з партизанським загоном С.В. Руднєва (до речі - 27 лютого 2019 року виповнюється 120 років з дня народження Семена Васильовича).

У жовтні 1941 року на межі Сумської і Чернігівської областей загін народних месників створив полковий комісар О.М. Сабуров.  А всього на території Сумщини було сформовано 6 партизанських з`єднань, які з боями здійснювали рейди по Україні, їх командирам було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу, а Сидір Артемович Ковпак цього звання був удостєний двічі. Тож Сумська область цілком заслужено ввійшла в історію,  як «колиска партизанського руху на Україні».

В історію Великої Вітчизняної війни, як і Другої світової війни в цілому, навічно вписані імена виходців з Сумщини – тричі Героя Радянського Союзу, маршала авіації І.М. Кожедуба, двічі Героїв Радянського Союзу, маршала бронетанкових військ  П.С. Рибалка і легендарного льотчика С.П. Супруна, Героя Радянського Союзу, талановитого партизанського комісара  С.В. Руднєва і Героя України ,замполіта батальону 756 полку  О.П. Береста, який разом з сержантами М.О. Єгоровим  і М.В. Кантарія підняв червоний прапор в Берліні над рейхстагом. Пізніше цей прапор стане символом Перемоги радянських військ над німецько-фашистськими загарбниками.  А всього Сумська область зростила 202 Героя Радянського Союзу і 33 повних кавалерів Ордена Слави.

У повоєнні роки Сумщина стала областю високорозвинутої промисловості. Провідними галузями промисловості тут були: машинобудування, приладобудування, хімічне виробництво, видобуток нафти і газу. Зводились нові великі промислові підприємства, які постачали свою продукцію в різні куточки Радянського Союзу.

Посилилась технічна озброєність колгоспів і радгоспів, зростав рівень механізації праці, зводились крупні тваринницькі комплекси, розвивалась соціальна сфера і будувалось житло не тільки в містах, але й у сільській місцевості.

Не лише на Україні, а й на території всього Радянського Союзу були відомі імена двічі Героя Соціалістичної Праці, доярки, завідуючої молочно-товарною фермою на Лебединщині М.Х. Савченко, Героїв Соціалістичної Праці – ланкової К.Г. Баранової, механізатора  Я.М. Шульги, голів колгоспів Ф.С. Муратова,  І.Д. Мусієнка, І.Н. Ялового, І.М. Остапенка та інших. А всього Сумщина зростила 106 Героїв Соціалістичної праці.

Помітну роботу в галузі селекції та насінництва луб`яних культур, агротехніки їх вирощування проводив колектив Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, який працював у Глухові. Постійну допомогу колгоспам і радгоспам надавали науковці Сумської обласної сільськогосподарської дослідної станції.

Уродженцями Сумщини були: фізик Герой Соціалістичної Праці, академік А.Ф. Йоффе, астрофізик член-кореспондент АН СРСР І.С. Шкловський, академіки АН УРСР фізики Б.Г. Лазарєв, О.Я. Усиков, фізіолог В.Ю. Чаговець.

Видатним українським радянським письменником був Остап  Вишня (П.М. Губенко). Членами Спілки письменників України були вихідці з Сумщини Д. Білоус,  лауреат Державної премії СРСР П. Воронько, П. Качура, О. Палажченко, О. Ющенко та інші.

У 1967 році Президія Верховної Ради СРСР нагородила обласну газету «Ленінська правда» орденом «Знак Пошани»  - за плідну роботу по вихованню трудящих,  мобілізацію їх на виконання завдань господарського і культурного будівництва  та у зв`язку з п`ятидесятиріччям з дня  виходу її першого номера.

До життя і побуту трудящих впевнено ввійшли фізкультура і спорт. Уже в середині 70-х років у секціях добровільних спортивних товариств  «Авангард», «Динамо», «Колос», «Спартак», «Трудові резерви» улюбленими видами спорту займались понад 267 тисяч трудівників міста і села.  Щороку в області відбувались особисто-командні змагання з різних видів спорту на призи прославлених земляків: тричі Героя Радянського Союзу І.М. Кожедуба, двічі Героя Радянського Союзу  С.П. Супруна, чемпіонів Олімпійських ігор – заслужених майстрів спорту Володимира Голубничого і Олександра Шапаренка.

Указом Президії Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 22 червня 1967 року Сумська область  була нагороджена Орденом Леніна – за активну участь у партизанському русі, мужність і стійкість, проявлені трудящими Сумської області в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в період Великої Вітчизняної війни, та за успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства. На честь цієї події була встановлена пам`ятна стела на площі біля залізничного вокзалу.  В одну із травневих ночей минулого року невідомі вандали понівечили цю стелу, розбивши гранітні плити. Як це сьогодні заведено, ніхто не шукав винних, ніхто не провів реставрацію.  Оголений бетон затерли чорною фарбою. Та стерти людську пам`ять значно важче, ніж руйнувати пам`ятники.

Тому сьогодні я вітаю з ювілеєм області всіх тих жителів Сумщини, які пам`ятають  роки ХХ-го століття, і які своїми руками і своєю працею творили історію Сумської області, передали в спадок наступним поколінням житлові будинки, школи і дитсадки, нові приміщення обласного театру і обласної бібліотеки, працюючі заводи і фабрики, будівельну індустрію, заможні колгоспи і радгоспи. Марні потуги тих, хто намагається викреслити з історії і людської пам`яті радянський період. Без минулого  немає майбутнього.

Перший секретар Сумського обкому КПУ, 

Народний депутат України VI-го скликання

В.А. Даниленко


Материал размещен на КПУ: http://www.kpu.ua

Link: http://www.kpu.ua/ru/91788/sumskij_oblasti__80_rokiv

© КПУ
При перепечатке информации ссылка на www.kpu.ua обязательна